Пригадав екскурсію на досить відому в Балтії фірму «Вентспілс нафта». Не тому, що щиро зацікавився найсучаснішою системою безпеки, а тому, що літній чоловік, який проводив цю екскурсію, виявився лівом. У нашому світі легше познайомитись із якимсь нафтовим олігархом, ніж із лівом — тому що нафтових олігархів більше. А лівів, корінних мешканців балтійського узбережжя, залишилося всього кілька сотень — при цьому тих, хто вважає лівську мову рідною, всього кілька десятків, десь до двадцяти осіб...

daliej...

...Можна сісти на березі Двіни й перепочити. Бо тут я поставив три крапки у пошуку своїх Софій. Можна сказати, що найважливіші для себе я побачив — біля Софії Київської я виріс, біля Софії Охридської провів багато часу, прогулюючись берегом озера чи обідаючи в славетному місцевому ресторані під такою ж назвою — «Свята Софія», у Софії Новгородській переховувався від несподіваної зливи і бачив веселку у дверях храму. І була ще Софія Константинопольська — Софія Софій, перше, що я побачив у Стамбулі... І ось тепер Софія Полоцька — храм, неймовірно схожий і водночас на диво не схожий на Київську й Новгородську Софії...

daliej...

Мій вільнюський приятель, засновник Балтійської федерації моди, познайомив мене з колегою — молодим здібним фотографом, який вже друкується у престижних скандинавських модних журналах. Приятель — росіянин, проте з тих етнічних росіян, сім’ї яких мешкають у Вільнюському краї ще з дореволюційних часів, а тому вільно спілкується литовською і польською, освіту одержав у Москві, продовжив у Лондоні… Його колега-литовець блискуче володіє англійською і французькою, однак російською ледве вимовляє кілька слів. Здається, я литовську знаю краще…

daliej...