Вікно в Європу

Цілком можливо, що Львів матиме свій... морський порт у Балтиці та долучиться до співпраці в рамках Єврорегіону «Балтика».

Такі революційні пропозиції на адресу Андрія Садового надіслало Управління морського порту Ельбльонг (Польща), що діє з ініціативи міської влади цього вармінсько-мазурського міста.

Морський порт у Ельбльонзі – це малий порт, який тільки розгортає діяльність. Успіх залежить від уміння знайти на ринку свою нішу. І ельбльонзький порт її знайшов – обслуговування українського транзиту.

– Зрозуміло, що жоден із великих портів, наприклад, Ґданськ чи Клайпеда, не створить Україні таких умов, як ми, – каже Юліян Колтонський, начальник морського порту Ельбльонг. – Для них український транзит – це крапля в морі вантажів. А Ельбльонг – єдиний балтійський порт, який хоче спеціалізуватися саме на обслуговуванні малих експортних партій вантажів із Західної України, які в нас можна дешево складувати й відправляти для подальшого перевантаження в Ґданську чи Клайпеді. Можна буде формувати генеральні вантажі в контейнери, а сусідство великих контейнерних терміналів – це головний козир і для нас, і для західноукраїнських експортерів.

Основну роль у проекті “Балтійський порт для України” відіграють етнічні українці Вармії та Мазур.

– Минув той час, коли наших українців трактували як людей другого сорту. Вважаємо, що наявність у нашому регіоні двох відсотків україномовного населення – це великий людський потенціал, який годі змарнувати. Тож бачимо цих людей серед працівників майбутнього українського терміналу та пароплавної компанії, якщо проект удасться здійснити. Адже вони чудово знають українську мову й реалії Західної України, яку маємо намір обслуговувати, – пояснив у коментарі “Газеті” начальник порту Юліян Колтонський.

Причина, чому порту так залежить на залученні українських вантажів, зрозуміла: порт таким чином отримає змогу заробляти непогані гроші та розвиватися. Натомість користь для Львова з цього проекту полягає в можливості збільшити експорт західноукраїнських виробників на прибуткові ринки Північної Європи. Наявність налагоджених транспортних шляхів вплине також на зростання інвестиційної активності Львівщини – особливо скандинавським і німецьким компаніям стане вигідно переводити туди своє виробництво.

– Наш проект базується на тому, щоб максимально сприяти розвитку українського експорту на ринки Скандинавії, Литви, Росії чи Німеччини. Що більший експорт, то більше на цьому заробить наш порт, тому ми робитимемо все, щоб знайти за морем покупців на вашу продукцію, – зазначив пан Колтонський. Важливо також, що завдяки зосередженню потоку вантажів у залізничному коридорі Львів – Ельбльонг значно зменшаться транспортні витрати. До того ж, можливе уникнення тривалого очікування вантажу на кордоні та відстрочення сплати мита. Складування, формування наволочних вантажів у мішки чи генеральних вантажів у контейнери обходиться в ельбльонзькому порту значно дешевше, ніж у сусідніх великих портах. У свою чергу, пріоритетне трактування українських партнерів із боку міської та портової влади має, на думку авторів проекту, забезпечити справне владнання всіх формальностей.

Інша річ, що наразі ділові зв’язки Львівщини та Скандинавії – не дуже розвинуті. Щоб це змінити, порт Ельбльонг пропонує... залучити Львів до Єврорегіону “Балтика”, що виступає платформою регіональної співпраці й обміну досвідом і інформацією.

– Прийняття Львова як повноцінного члена єврорегіону наразі не розглядаємо. Це був би занадто великий шок для всіх: де Львів, а де Балтика. Однак гадаємо, що в перспективі може дійти й до цього, оскільки формальних перешкод немає. А з консультацій, які ми провели, випливає, що цілком реальне залучення Львова до балтійської співпраці вже сьогодні у вигляді чи то партнера, чи то асоційованого члена єврорегіону. Тепер головне, щоб місто оперативно висловило офіційне бажання налагодити таку співпрацю, а тоді вже ми спробуємо проштовхнути це на засіданні єврорегіону на початку грудня, – сказав у коментарі “Газеті” один із працівників секретаріату Єврорегіону “Балтика” в Ельбльонзі. На його думку, залученню Львова до балтійської співпраці в рамках єврорегіону може перешкодити хіба що спротив росіян, однак російська сторона спершу мусила б навести переконливі аргументи проти такого. “Ми вважаємо, що таких аргументів немає, тому росіяни не створюватимуть проблем”, – сказав чиновник, який просив не подавати наразі його прізвища, оскільки це може зашкодити в переговорах.

Якщо міську владу Львова цікавить співпраця з Балтикою й цей проект знайде підтримку в усіх учасників єврорегіону, можна укласти угоду про співпрацю. На першому етапі це формально означало б реалізувати проект “Підтримка співпраці Західної України з країнами Балтії з використанням порту Ельбльонг”. Лобіювальники ідеї залучення Львова до балтійської співпраці, тобто насамперед етнічні українці з Об’єднання українців у Польщі, сподіваються, що це уможливить здобування євроунійних грантів на транспортування українських вантажів морем. Морський транспорт – найдешевший і найбільш прийнятний, тож ЄУ всіляко підтримує переведення вантажопотоків із суші на море, особливо фінансово.

Така співпраця була б приводом для подальшого її розширення на екологічні питання. Львів (за винятком Сихова, Нового Львова та Левандівки) розташований у басейні Балтики, тож для морського середовища важливо, якої якості вода стікає Полтвою.

– Немає значення, чи буде вкладено мільйон крон у новий завод із очищення фекальних вод у Ґданську чи у Львові, – на якість води поблизу берегів Швеції це не вплине. Та навіть більшу ефективність принесе інвестування цих грошей в очищення львівських стічних вод і рекультивацію грибовицького сміттєзвалища. Адже тут проблеми великі, а в Польщі чи Литві найгостріші проблеми вже вирішено й тепер можна лише вдосконалювати деталі, – зауважила кандидат хімічних наук Ірена Бояновська з Балтійського університету (Уппсаля, Швеція) та Ґданського університету. – Якщо шведи безкорисливо виділяють гроші на екологічні проекти в Польщі, то тим паче із задоволенням дадуть їх Україні. Головне, щоб вони бачили зацікавлення з вашого боку.

Евентуальне залучення Львова до балтійської співпраці мало б також доленосні політичні наслідки. Українська дипломатія могла б офіційно заявити, що Україна є повноцінною балтійською державою, оскільки непримушено дбає про морське середовище Балтики та має свої інтереси в Балтиці. А це підстава для того, щоб вимагати участі в обговоренні таких доленосних проектів, як Північноєвропейський газопровід і плановане переведення транспортування російської нафти з нафтогону “Дружба” на танкери.

– Українські стратегічні інтереси вирішують у Балтиці – це факт. Львів може стати “троянським конем”, який впровадить Україну на орбіту балтійської співпраці, а за її посередництва – до ЄУ. Це може зробити тільки місто, яке розташоване в басейні Балтики та має підтверджені інтереси на цьому аквені – наприклад, володіє власним портом і флотом. Очевидно, що в такому разі Львів набуває для Києва та для всієї української національної безпеки стратегічного значення, а цей факт важко переоцінити, – тлумачить Томаш Вичулковський, незалежний експерт із українських питань із Любліна.

Якуб ЛОГІНОВ (Ельблонг — Гданськ)
Львівська газета,
№ 204 (274), 12 листопада, 2007