Прикордонні ріки Львівщини – Вишня, Шкло, Ретичин (притока р. Шкло), В’яр, – є притоками ріки Сян, яка протікає на території Республіки Польща і належить до басейну р. Вісла.

daliej...

Працівники Генерального консульства Республіки Польща у Львові порушують домовленість між Україною та ЄС про спрощення візового режиму.

Польські віце_консули допомагають пришвидшити отримання віз і “карт поляка”, беручи з громадян України гроші.

daliej...

 – Підприємці Львівщини невдоволені чергами на пропускних пунктах, оскільки це перешкоджає експорту товарів в Європу.

Про це заявив т. в. о. голови Львівської обласної державної адміністрації Микола Кміть сьогодні на прес-конференції за результатами форуму «Влада і бізнес – партнери», на якому серед іншого розглядали проблеми експорту.

«Сьогодні після обговорення проблем експорту товарів з Львівщини стало відомо, що існує конкретна проблема – черги на кордоні. Наприклад, ЗАТ «Ензим», виробник дріжджів, не встигає вивезти свою продукцію у Бельгію, де підприємство займає 10% ринку», - підкреслив Микола Кміть.

daliej...

Сьогодні, 10 липня, до Львова приїхала офіційна делегація Вармінсько-Мазурського воєводства Республіки Польщі. Разом з керівництвом Львівської області представники Польщі мають намір домовитись про співпрацю, як в освітній, культурній, туристичній галузях, так і інших. Одним із спільних проектів співпраці може стати розробка проекту розбудови порту Балтійського моря у м. Ельблонг. Про це під час прес-конференції розповів начальник відділу зовнішніх зв’язків та промоції регіону Львівської обласної ради Тарас Возняк.

daliej...

Львів і Луцьк можуть невдовзі стати асоційованими членами єврорегіону “Балтика”. Відповідну заявку вже схвалили на засіданні ради польської асоціації громад єврорегіону, а 11 червня справу обговорюватимуть на міжнародному засіданні усіх членів цієї організації.

Співпраця двох західноукраїнських міст із єврорегіоном “Балтика” – це один із заходів, які реалізують в рамках програми “Балтійська Україна”. Її ініціатором є місто й морський порт Ельбльонг, що на півночі Польщі, поблизу Калінінграда.

daliej...

Львівська обласна рада закликала Огризька та Яценюка долучити Україну до Гельсінської конвенції про охорону середовища Балтійського моря. Відповідне звернення від Обласної ради до Міністра закордонних справ та голови парламенту депутати проголосували 26 лютого переважною більшістю голосів. Цю заяву ініціював депутат від БЮТ Остап Козак.

- Відомо, що значна частина Львівщини та Волині розташована в басейні Балтійського моря. Притокою Західного Бугу є зокрема дуже забруднена річка Полтва, яка збирає неочищені стоки з густонаселеного міста Львів. Прийняття Гельсінської конвенції допоможе Україні залучати іноземні дотації для вирішення екологічних проблем двох західних областей, оскільки в такому разі вони будуть офіційно визнані спільними проблемами всіх країн - сторін Конвенції, а також Європейської комісії - переконував депутатів Остап Козак.

daliej...

Україна, як, утім, і Росія, досі не позбулася своєї традиційної біди — поганих доріг. Історично транспортний комплекс країни приростав насамперед залізницями. Тому сформована протягом багатьох десятиріч залізнична мережа України за своїми показниками загалом відповідає рівню залізниць розвинених європейських держав. Так, за довжиною залізничних ліній Україна посідає третє місце серед країн — учасниць Організації співробітництва залізниць, поступаючись за цим показником лише Росії та Китаю. 

Вагон-цистерна з розсувними колісними парами

Водночас недалекоглядні і технічно неграмотні рішення, прийняті за часів екстенсивного розвитку залізничного транспорту на так званому просторі 1520 мм, такі як наднормативне перевантаження вагонів, звуження колії від початкового розміру 5 футів (дорівнює 1524 мм), запровадження суперважковагових поїздів, відступи від обгрунтованих норм утримання рухомого складу і колії, призвели до накопичення негативних явищ, які погіршили стан залізничного господарства в умовах переходу до ринкової економіки.

daliej...

Коли УЄФА мала обрати одну з кандидатур на проведення Євро-2012, українсько-польську заявку критикували з різних міркувань. Однак чи не найбільш серйозним зауваженням скептиків була здатність українців і поляків тісно співпрацювати в одній команді. Адже слова про «стратегічне партнерство» — це одне, а, приміром, та ж координація транспортних інвестицій по два боки кордону не виходить найкраще. Та хіба може бути інакше, коли представники обох націй недостатньо розуміють реалії та потреби сусіда.

У Західній Україні не бракує осіб, котрі володіють польською та розбираються в польських реаліях. Натомість для більшості поляків Україна надалі асоціюється лише з Радянським Союзом, «човниками» з-за «закоркованого» кордону та соціальною напруженістю. Зрештою, нещодавні протести контрабандистів із польського прикордоння, котрі заявляли на весь світ про свої «права» вільно перевозити цигарки до Польщі, тільки зміцнили ці стереотипи. У цьому контексті доречне запитання: чи люди, чиї знання про Україну обмежуються лише телевізійними сюжетами про «човників» та заробітчан, здатні успішно співпрацювати з українськими партнерами над подоланням спільних проблем?

daliej...

Невдовзі західноукраїнські обласні центри можуть прийняти до «Єврорегіону «Балтика». За словами фахівців, це відкриє перед містами та областями нові можливості у сфері збереження довкілля, а в перспективі стане основою для створення нових міжнародних транспортних коридорів.

daliej...

Володіння українською мовою – це вже не тільки питання національної ідентичності, але також вагома перевага на ринку праці. Принаймні в Ельблонзі. У зв’язку з очікуваним спорудженням каналу через косу Вісли (Каналу «Солідарності») Ельблонґ готується до створення українського термінала, який буде елементом ширшої українсько-польсько-шведської логістичної системи. У зв’язку з цим терміново потрібні працівники або стажувальники, котрі володіють українською мовою – заявило нещодавно Управління морського порту Ельблонґ.

daliej...

Замість контрабанди цигарок до Польщі - працевлаштування в нових "проекологічних" заводах, що вироблятимуть продукцію на експорт до Скандинавії. Таку пропозицію для Львівщини та Волині висуває начальник морського порту в польському місті Ельбльонг, у якому планують створити автономний український термінал. - "Ми повинні розглядати Західну Україну як інтегральну частину Балтійського регіону. Це означає повне інтегрування принаймні двох західних областей в економічну та транспортну систему Балтійської Європи, яка являється одним із найбільш перспективних регіонів світу, - зазначає Юліян Колтонський, начальник морського порту Ельбльонг. - Однак слід мати на увазі, що ніхто в Скандинавії не купуватиме українських виробів, якщо вони не будуть вироблені за "чистішими" технологіями. Вже нині управління екологічною якістю виробів - це у Скандинавії ринкова необхідність, а що вже говорити про 2013 рік, коли український порт почне працювати на повну", - тлумачить свою ідею пан Колтонський.

Однак створення українського порту на Балтиці, в якому працюватимуть етнічні українці з польського регіону Вармія-Мазури - це лише один із елементів ширшої концепції балтійської інтеграції України. Чи в такому разі можна говорити про початок українсько-польсько-шведського "стратегічного партнерства", зі сполучною ланкою в українському портово-аналітичному центрі в Ельбльонзі? Не виключено. В кожному разі таке завдання поставила собі міська влада Ельбльонга та регіональна влада Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі, в якому багато провідних посад займають етнічні українці.

daliej...

Стокгольм навіть не розглядатиме російської заявки про будівництво Північно-Європейського газопроводу в шведській економічній зоні Балтики, заявило нещодавно Міністерство охорони середовища Швеції. Як зазначається в офіційному поясненні відмови, компанія NordStream не надала Швеції необхідного переліку документів, які в цій ситуації передбачені міжнародним законодавством. Відтак, Стокгольм вимагає від інвестора провести додаткові детальні дослідження, які мають довести, що газопровід не спричинить екологічного лиха. Росіяни мусять також надати порівняльний аналіз альтернативних інвестицій з транзиту газу сушею та довести шведам, що морський варіант буде найвигіднішим з точки зору збереження довкілля. Усе це означає, що будівництво газопроводу, якщо воно взагалі відбудеться, відсунеться в часі на чергові півтора року, а проект подорожчає до 15 млрд. дол.

daliej...

Кажуть, що кордон — це візитна картка країни. У випадку України це твердження має подвійну вартість. Адже, на відміну від більшості держав Європи, до якої нібито дуже прагнемо, в київському та львівському аеропортах не знайдеш дешевих сполучень з провідними столицями континенту. Авіаквитки в нас дорогі, бо в Україні заблоковано доступ до ринку для операторів дешевих авіаліній, — це, звісно, шкодить туристичній галузі. А західний турист, хоч і заробляє непогано, тричі помацає кожне євро, перш ніж витратити його на якусь забаганку. За такої ситуації європейським мандрівникам залишається сухопутний шлях, на якому треба здолати не дуже приємний бар’єр — західний кордон України.

Ми вже втомилися писати про звичні для українсько-польського кордону кількагодинні черги, про абсурдну заборону його перетину пішки та на велосипеді. Втомилися називати причини такого становища та подавати шляхи його вирішення. Однак доведеться це зробити в черговий раз.



daliej...

Коли в найчорніші часи так званого воєнного стану до Польщі прибували делегації зі Швеції для реалізаціїї на Віслі своїх екологічних проектів, польські господарі були цим досить збентежені. Мовляв, який сенс платити за очищення річок «ворожої» держави? Лише через кілька років поляки зрозуміли, що скандинавські сусіди не пускають гроші за вітром. Адже екологічна катастрофа, яка поширювалася в комуністичній Польщі 80-х років минулого століття, призвела до появи перших ознак «вимирання» Балтики. Причому прояви екологічного лиха можна було бачити аж біля шведських берегів. А скандинави уже тоді лідирували в рейтингах як найбільш екологічно розвинені народи світу. Тож не могли не реагувати на те, що величезні обсяги забруднень потрапляли у Балтійське море з водами Вісли, Даугави та Неви, поширюючись у район Ботнічної затоки та спричиняючи незворотні зміни в навколишніх екосистемах.

daliej...

Україна не мусить пасивно дивитися на російські транспортні проекти на Балтиці, які зачіпають стратегічні інтереси держави. Йдеться, зокрема, про Північно-Європейський газопровід і наміри Росії закрити нафтопровід «Дружба», переводячи транзит нафти на балтійські танкери. Як з’ясувало «ДТ», Україна має можливість реально вплинути на блокування цих проектів з екологічних причин. Або принаймні затягувати процес чи шантажувати Москву використанням цієї «зброї» у тому разі, коли та вдасться до чергових недружніх дій на адресу свого сусіда.

Для того щоб офіційний Київ міг висловити такі застереження, а їх розгляд став обов’язковим для всіх балтійських держав, Європейської комісії і Росії, треба небагато. Достатньо лише підписати й ратифікувати Гельсінкську конвенцію з питань охорони середовища Балтики, долучитися до кількох організацій балтійської співпраці, в яких уже давно чекають на Україну, та почати реалізацію кількох екологічних проектів. Цього достатньо, щоб змусити Росію переглянути свої енергетично-транспортні проекти, що загрожують українській економічній безпеці, та водночас відкрити Україні новий шлях до членства в структурах ЄС.

daliej...

Наведення ладу на кордонах і перетворення їх на зону співпраці та розвитку — завдання нелегке. Тим паче, що практично всі ділянки українського кордону є неприємними для туристів і навколишніх жителів. Проте невдовзі ситуація має змінитися на краще, передусім на кордоні з Польщею — інакше спільне проведення європейського чемпіонату з футболу може перетворитися на великий міжнародний скандал.

Щоб цього не сталося, не треба наново відкривати Америку. Гідні наслідування приклади лежать не так уже й далеко і функціонують у схожих економічно-ментальних реаліях. Йдеться про словацько-польське прикордоння. Воно цілком підходить на роль зразка під час творення нового обличчя українського кордону. Чи можуть прикордонна торгівля та туризм cтати альтернативою зубожінню та контрабанді? Яким чином прикордонне розташування впливає на соціально-економічну ситуацію словацьких та польських Карпат, і що змінило недавнє розширення Шенгенської зони? Кореспондент «ДТ» з’ясовував ці питання у прикордонних районах Словаччини та Польщі, які від 21 грудня минулого року є єдиним регіоном.

daliej...

Морська безпека — це для багатьох абстрактне поняття. Нею звикли не перейматися доти, доки не станеться якась серйозна аварія. Тоді одразу створюють усілякі комісії, які, крім розслідування причин катастрофи, намагаються загострити питання безпеки. І потім бюрократи мають на якийсь час спокій — аж до наступної аварії.

Таку тенденцію можна спостерегти насамперед у Європейському агентстві морської безпеки (EMSA). І хоча Україна ще не скоро буде членом цього об’єднання й навряд чи матиме вплив на зміст європейського законодавства, однак ці питання безпосередньо стосуються вітчизняних перевізників, портів і суднобудівників. Адже судноплавство — це глобальна справа, а від сусідства та тісного співробітництва з Євросоюзом, зокрема й на Чорному морі, нам нікуди не дітися.

daliej...

Будівництво Північно-Європейського газопро­воду запізниться щонай­менше на кілька місяців, а вар­тість цього проекту для росіян і нім­ців порівняно з попередньо пла­нованою зросте. Причина затримки пояснюється насамперед тонкощами міжнародного мор­ського законодавства. Як виявляється, противники газопроводу вміють чудово маневрувати на юридичному грунті, використовуючи формаль­ні та екологічні аргументи для блокування інвестицій. Водночас експерти з NordStream останнім часом припускаються елементарних помилок, які серйозно підривають авторитет цієї компанії.

До того ж недавно стало відомо, що газопровід має пройти також по естонській та польській економічних зонах на Балтійсь­кому морі. Такого розвитку подій, який серйозно ускладнить росіянам ситуацію, раніше не планували. Втім, це можна було досить легко передбачити. Хоч би як це неймовірно звучало, але автори балтійського проекту користувалися... неправильними морськими мапами. Відтак, вони накреслили невеликий відтинок газопроводу по польській економічній зоні цілком помилково.

daliej...

Розмова з Іриною Крібою, координатором Програми балтійського регіону в Україні

Мало хто замислюється над тим, що Україна – балтійська держава. Однак у Європі ця ідея знаходить усе більшу підтримку. Експерти переконані: розвиток нашої країни саме як балтійської допоможе їй швидше інтегруватись у Європу. Розмова з Іриною Крібою – про балтійські перспективи України та Програму балтійського регіону, яка цьогоріч святкуватиме вже своє сімнадцятиліття.

daliej...

Реалізація ініціативи “Балтійська Україна” буде можлива лише, якщо Україна долучиться до Гельсінської конвенції про захист природного середовища Балтики та його басейну.

Мало хто усвідомлює, що Україна має більший вплив на якість морського середовища Балтики, ніж Естонія. Тільки у Львові, більшість якого належить до басейну Балтійського моря (за винятком, зокрема, “чорноморських” Левандівки й Сихова), проживає близько 800 тисяч мешканців. До цього слід ще додати менші міста та села “балтійської” частини Львівщини й Волині, зокрема такі промислові центри, як Сокаль, Червоноград і Нововолинськ. Разом – це майже півтора мільйона мешканців, тобто стільки ж, скільки живе в суто балтійській Естонії.

daliej...