З початком липня Стокгольм перейме від Праги президентство в Євросоюзі. Для України це може означати початок нового етапу співпраці з ЄС, наповненого конкретними кроками на шляху до членства в цій організації. Адже Швеція — одна з нечисленних держав «старої Європи», яка однозначно підтримує євроінтеграційні прагнення Києва.
Можна сказати: ну то й що з того? Адвокати подальшого розширення ЄС на схід, крім Швеції, – мало не всі держави, які вступили до цієї організації 2004 року (зокрема Польща та Чехія, що головує нині в ЄС), а перспектива українського членства як була примарною, так примарною й залишається. Однак позиція таких столиць як Варшава, Прага чи Вільнюс, з одного боку, та Стокгольм і Копенгаген, з іншого, — це, як кажуть одесити, дві великі різниці. Тож спробуймо проаналізувати, чому саме так і в чому полягає відмінність між шведським та, наприклад, польським планом.
daliej...
Хоч як парадоксально, але внаслідок газового конфлікту найбільше постраждали ті держави Центральної Європи, які провадять виразну проросійську політику в сфері енергетики та міжнародних відносин. А стосовно Словаччини можна говорити про повну поразку промосковського курсу соціалістичного уряду Роберта Фіцо. Однак помиляється той, хто очікував, що ця ситуація призведе до зменшення популярності проросійських сил і зростання рейтингу консервативно-ліберальної опозиції. Навпаки, цей конфлікт лише зміцнив традиційні русофільські симпатії словацького суспільства та привів до ще більшого звернення Роберта Фіцо в бік Росії та однозначного похолодання відносин із Києвом.
Ситуація на перший погляд абсурдна. Цілковитий енергетичний колапс, спричинений нехтуванням елементарними вимогами енергетичної безпеки, приводить до зростання популярності відповідального за це прем’єра, а не його опонента Мікуляша Дзурінди. Офіційна позиція Братислави стосовно Києва наближається до ставлення Парижа, Берліна чи Відня, хоча здавалося, що Словаччина має в цій сфері більше спільних інтересів з Польщею та Чехією.
daliej...
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко та шеф шведського уряду нещодавно підписали в Стокгольмі низку документів про співпрацю
Експерти вважають це черговим кроком на шляху до створення українсько-шведсько-польської "осі партнерства", яка може істотно зміцнити геополітичне значення Києва. Основою українсько-шведського партнерства має бути охорона навколишнього середовища та енергетика. Швеції важливо поліпшити екологічну ситуацію, особливо в Західній та Центральній Україні, оскільки ці території мають опосередкований вплив на стан середовища Балтійського моря (викиди переміщуються за посередництвом атмосфери, а також річками Сян і Західний Буг та їхніми притоками). З енергетикою також усе зрозуміло: зміцнення енергетичної незалежності (зокрема, за рахунок енергозбереження) відтягне Україну від Росії, таким чином зменшивши впливи останньої в Балтійському регіоні. А це для шведів дуже важливо, оскільки саме Стокгольм хоче бути лідером у цій частині Європи.
daliej...
Анотація
В аналітичній записці здійснено аналіз нових завдань регіональної політики України в Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні. Предметом цього аналізу є зовнішня політика України, пріоритетним напрямком якої є утвердження України як регіонального лідера. Особливу увагу в аналітичній записці приділено аналізу нових ініціатив у співпраці між Європейським Союзом та Україною в рамках міжнародних регіональних організацій та проектів, головна ідея яких полягає в досягненні зближення між країнами Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону і ЄС шляхом конкретних заходів взаємної співпраці в питаннях енергетики, транспорту, екології, міграції та безпеки тощо.
У цьому контексті актуалізуються завдання зовнішньополітичної діяльності Української держави в напрямі співпраці у межах Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону, а саме:
daliej...
Знищення цих гарних пляжів побоюються мешканці Реваля. Фот. Балтійська Україна
Представники України та Білорусі домагаються долучення офіційного Києва та Мінська до консультаційних процедур, які стосуються Північного газопроводу та інших інвестиційних проектів Росії на Балтійському морі. Такі пропозиції пролунали на міжнародній конференції «Протидія загрозі безпеці приморських громад з боку Північного газопроводу в контексті інтеграції регіону Балтики з Україною та Білоруссю», яка відбулася 16—17 жовтня в курортній місцевості Реваль—Погожелиця, що в Західнопоморському воєводстві Польщі. Після тривалої дискусії представники України та Білорусі таки домоглися включення до конференційної резолюції пункту, який фіксує ці очікування. Таким чином, організатор конференції — а ним виступає впливова польська Асоціація морських міст і громад — долучився до хору балтійських організацій, які підтримують ідею інтеграції України та Білорусі зі структурами Північної Європи.
daliej...
Фото: фонд Open Ukraine
Незважаючи на участь у Другому київському безпековому форумі «Чорноморсько-Каспійський регіон і європейська енергетична безпека» шановних дипломатів, погоду на форумі все ж визначали професіонали. Можливо, комусь видасться це дивним, але, у принципі, тон як спікер (не як спікер Верховної Ради, щоправда, уже колишній) задав Арсеній Яценюк. Чому його та очолюваний ним фонд Open Ukraine («Відкрита Україна») зацікавила тема енергобезпеки — зрозуміло: ще 2006 року Арсеній Петрович був одним із небагатьох, хто називав газову угоду від 4 січня 2006 року невигідною і ганебною для України. Нагадаю: в цій угоді йшлося про те, що монопольним експортером газу в Україну стане посередник — компанія «РосУкрЕнерго» (РУЕ).
daliej...
У жовтні 2009 року у Львові буде проведено саміт «Енергетика та європейська енергетична безпека». Це стало можливим внаслідок підписання сьогодні угоди про співпрацю між Львівською міською радою та Фондом «Кран Монтана Форум». На світовому ринку «Кран Монтана Форум» конкурує з Давоським Форумом, які разом є двома найбільшими структурами, що проводять найвідоміші форуми в Європі. Заходи «Кран Монтана Форум» мають чітко спрямовану економічну тематику. Про це сьогодні, 7 жовтня, ЗІК повідомила прес-служба Львівської міської ради.
daliej...
Росія погрожує Польщі направити на Варшаву ядерні ракети і перекрити поставки газу. Це російська відповідь на підтримку, яку президент Лех Качинський висловив Грузії. Хоч як парадоксально, але ці погрози дали протилежний ефект: Варшава і Вашингтон миттєво повернулися до раніше перерваних переговорів та домовилися про встановлення на польському Помор’ї елементів системи протиракетної оборони (ПРО). Одне можна сказати точно: короткий період потепління польсько-російських відносин, чому велику увагу приділяв польський прем’єр Дональд Туск, остаточно завершився.
daliej...
Стокгольм навіть не розглядатиме російської заявки про будівництво Північно-Європейського газопроводу в шведській економічній зоні Балтики, заявило нещодавно Міністерство охорони середовища Швеції. Як зазначається в офіційному поясненні відмови, компанія NordStream не надала Швеції необхідного переліку документів, які в цій ситуації передбачені міжнародним законодавством. Відтак, Стокгольм вимагає від інвестора провести додаткові детальні дослідження, які мають довести, що газопровід не спричинить екологічного лиха. Росіяни мусять також надати порівняльний аналіз альтернативних інвестицій з транзиту газу сушею та довести шведам, що морський варіант буде найвигіднішим з точки зору збереження довкілля. Усе це означає, що будівництво газопроводу, якщо воно взагалі відбудеться, відсунеться в часі на чергові півтора року, а проект подорожчає до 15 млрд. дол.
Україна не мусить пасивно дивитися на російські транспортні проекти на Балтиці, які зачіпають стратегічні інтереси держави. Йдеться, зокрема, про Північно-Європейський газопровід і наміри Росії закрити нафтопровід «Дружба», переводячи транзит нафти на балтійські танкери. Як з’ясувало «ДТ», Україна має можливість реально вплинути на блокування цих проектів з екологічних причин. Або принаймні затягувати процес чи шантажувати Москву використанням цієї «зброї» у тому разі, коли та вдасться до чергових недружніх дій на адресу свого сусіда.
Для того щоб офіційний Київ міг висловити такі застереження, а їх розгляд став обов’язковим для всіх балтійських держав, Європейської комісії і Росії, треба небагато. Достатньо лише підписати й ратифікувати Гельсінкську конвенцію з питань охорони середовища Балтики, долучитися до кількох організацій балтійської співпраці, в яких уже давно чекають на Україну, та почати реалізацію кількох екологічних проектів. Цього достатньо, щоб змусити Росію переглянути свої енергетично-транспортні проекти, що загрожують українській економічній безпеці, та водночас відкрити Україні новий шлях до членства в структурах ЄС.
Будівництво Північно-Європейського газопроводу запізниться щонайменше на кілька місяців, а вартість цього проекту для росіян і німців порівняно з попередньо планованою зросте. Причина затримки пояснюється насамперед тонкощами міжнародного морського законодавства. Як виявляється, противники газопроводу вміють чудово маневрувати на юридичному грунті, використовуючи формальні та екологічні аргументи для блокування інвестицій. Водночас експерти з NordStream останнім часом припускаються елементарних помилок, які серйозно підривають авторитет цієї компанії.
До того ж недавно стало відомо, що газопровід має пройти також по естонській та польській економічних зонах на Балтійському морі. Такого розвитку подій, який серйозно ускладнить росіянам ситуацію, раніше не планували. Втім, це можна було досить легко передбачити. Хоч би як це неймовірно звучало, але автори балтійського проекту користувалися... неправильними морськими мапами. Відтак, вони накреслили невеликий відтинок газопроводу по польській економічній зоні цілком помилково.
Будівництво німецько-російського Північно-Європейського газопроводу суперечитиме попереднім домовленостям, що випливають з Другої Гельсінкської конвенції про захист морського середовища Балтики. Такі висновки можна зробити на підставі інформації про можливий вплив будівництва балтійської труби на навколишнє середовище, яку «ДТ» отримало від управління Приморського воєводства Польщі, Морського управління та Морської академії в Гдині.
daliej...
Чи може Швеція заблокувати спорудження Північно-Європейського газогону, що його будують Росія та Німеччина? Цілком імовірно, що так. У цій скандинавській країні дедалі частіше лунають критичні зауваження щодо німецько-російського проекту. Застереження пов’язані передусім з екологічними чинниками, але віднедавна дедалі більше шведських ЗМІ звертають увагу й на воєнні загрози. Нейтральній Швеції не до вподоби присутність поблизу Ґотланду російських військових кораблів, які повинні будуть охороняти територію майбутнього газопроводу. Позиція Швеції має неабияке значення, оскільки в її економічній зоні мав би проходити доволі великий відрізок майбутньої балтійської труби.
daliej...
Питання екологічної безпеки Північно-Європейського газопроводу, котрий збираються прокладати по дну Балтійського моря, порушувалося вже неодноразово. Від самого початку реалізації цього проекту уряди Латвії, Литви й Естонії нагадували про те, що на дні цього моря затоплено десятки тисяч тонн отруйних речовин, скинутих туди Радянським Союзом після Другої світової війни.
daliej...
Два нові родовища нафти та газу, до того ж найбільші з відомих на Балтиці, відкрила польська компанія Petrobaltic. Фірма належить до ґданської Lotos group і володіє виключною концесією на пошук й експлуатацію вуглеводнів у польській морській зоні.
daliej...
Схоже, що на наших очах Північна Європа стає одним з провідних глобальних центрів економічного розвитку та інноваційності. З огляду на сусідство балтійських держав та країн, які опосередковано відчувають сильний вплив Балтики, Україна не може залишити поза своєю увагою цих вагомих процесів.
daliej...
Zrównoważony rozwój dla wspólnej przyszłości.
